Поширені запитання

1. Як завчасно варто записуватися до лікаря на повторну консультацію?

Якщо пацієнт вже отримав первинні консультацію та схему лікування, варто записатися відразу як буде розпочато приймання ліків. Це гарантує вчасний запис зважаючи на завантаженість графіку. Зазвичай, для оцінки динаміки стану на фоні лікування необхідним є термін у 3-4 тижні. Ми пропонуємо планувати повторну консультацію за 4 тижні від початку лікування.

2. Чи потрібно перед первинною консультацією лікаря робити тести або дослідження, заповнювати опитувальники, готуватися іншим чином?

Спеціально готуватися чи проходити тести перед первинною консультацією не потрібно. Під час візиту, виходячи з потреб в конкретній ситуації пацієнта, лікар пропонує заповнення опитувальників та шкал для оцінки стану або динаміки лікування, та може призначити лабораторні або інші дослідження які варто зробити для повної оцінки стану пацієнта, уточнення діагнозу.

3. Наскільки серйозна різниця щодо ефективності між онлайн та очними консультаціями?

Загалом різниця між онлайн- і очними консультаціями лікаря-психіатра не є критичною з погляду ефективності, особливо при станах легкої та середньої важкості. Дослідження останніх років (особливо під час та після COVID-19) демонструють, що онлайн-консультації можуть бути так само ефективними, як і очні.

Коли краще очно: при важкому стані, при станах з психотичними симптомами, підвищеному суїцидальному ризику; якщо є потреба у фізичному обстеженні чи взаємодії з родичами; для виписування ліків що належать до списків речовин відпуск яких контролюється.

4. Лікар встановлює діагноз вже на первинній консультації чи для цього потрібно декілька зустрічей?

В переважній більшості ситуацій діагноз встановлюється вже на першій консультації. Діагноз може бути попереднім або остаточним. Якщо інформації про конкретний випадок достатньо і відсутні сумніви у кваліфікації стану/проблеми буде встановлено остаточний діагноз. В низці випадків на первинній консультації встановлюється попередній діагноз, який з часом уточнюється під час лікування й спостереження.

5. Як і коли лікар виписує рецепти на ліки?

Лікар виписує рецепт (електронний, паперовий) на ліки під час взаємодії з пацієнтом (візиту) на термін дії від 30 до 90 днів. Поза консультацією рецепт може бути виписаний тільки в окремих ситуаціях, за попередньою домовленістю.

6. Яким чином лікар встановлює діагноз розладу спектра аутизму та розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю?

У стандартній психіатричній практиці (особливо, у дорослих пацієнтів) діагноз може бути встановлений на основі клінічної бесіди та критеріїв діагностики розладів психіки та поведінки з класифікацій DSM-5-TR або ICD-11 (або ICD-10). Жодні нейропсихологічні, нейрофізіологічні обстеження чи тести/опитувальники, в такій ситуації, не є обовʼязковими для встановлення діагнозу. Часто вони можуть бути корисними як додаткові інструменти й використовуються залежно від потреби в кожній конкретній ситуації.

7. Коли краще звертатися до лікаря-психіатра, а коли до психотерапевта?

- До психіатра — якщо є підозра на розлад психіки та поведінки, потрібна діагностика або виключення діагнозу, медикаментозне лікування, оформлення медичних документів.
- До психотерапевта — якщо потрібна допомога в опрацюванні емоцій, поведінкових моделей, психотерапія без ліків.

8. Куди звертатися людині якщо вона перебуває у стані гострого розладу психіки?

Якщо ситуація загрозлива або невідкладна (гострий психоз, загроза життю) негайно викликайте швидку: 

103 — безплатно, з мобільного або стаціонарного. Чітко вкажіть: «Психічний розлад. Людина поводиться неадекватно, потенційно небезпечна собі або іншим»

Що може зробити бригада?

- Надати екстрену допомогу
- За потреби — госпіталізувати в психіатричний стаціонар (навіть без згоди, якщо є загроза життю або оточенню — згідно з Законом України «Про психіатричну допомогу») 

Якщо стан серйозний, але не критичний (виражена тривога, безсоння, депресія, дезорієнтація) зверніться самостійно або разом з близькими

- до психіатричного диспансеру/центрів психічного здоров’я (в обласному або районному центрі),

- психіатра в поліклініці (через сімейного лікаря або без направлення),

- приватного психіатра, якщо потрібна швидкість, а не госпіталізація

- За потреби психіатр: встановить діагноз, направить до стаціонару або амбулаторне лікування, призначить медикаменти

9. Чи можна вживати алкоголь з призначеним лікуванням?

- Загалом — вживати алкоголь разом з психофармакологічними засобами небезпечно і не рекомендується. Причини залежать від типу препарату, але можна узагальнити: 

1. Підсилення побічних ефектів. Алкоголь потенціює дію багатьох психоактивних речовин, особливо:

- седативний ефект → сонливість, дезорієнтація
- різке падіння тиску, серцева аритмія
- депресія дихання (ризик зупинки дихання з бензодіазепінами або антипсихотиками)
- психотичні або агресивні реакції

2. Зниження або непередбачуваність ефективності ліків

- Алкоголь змінює метаболізм у печінці (через ферменти CYP450) → ліки можуть діяти слабше або сильніше
- Може повністю зруйнувати терапевтичний ефект антидепресантів або нормотиміків 

3. Зростання ризику суїцидальності

- Комбінація алкоголю з антидепресантами, анксіолітиками, нейролептиками може підвищити імпульсивність, тривожність, дратівливість, суїцидальні думки

4. Печінкова та метаболічна токсичність

- Наприклад, вальпроєва кислота, карбамазепін, ламотриджин + алкоголь = збільшення навантаження на печінку, підвищений ризик токсичних реакцій

Іноді навіть одноразове вживання алкоголю на фоні приймання препаратів (особливо стабілізаторів настрою чи антипсихотиків) може викликати: 

- судоми
- затьмарення свідомості
- неконтрольовану поведінку
- порушення пам’яті

10. Скільки триває лікування препаратами з груп антидепресантів, антипсихотиків, стабілізаторів настрою?

Лікування препаратами цих груп зазвичай триває 10-12 місяців та довше після суттєвого покращення стану, зменшення симптомів розладу (ці терміни визначаються статистикою ризику повторного рецидиву протягом року залежно від тривалості попереднього лікування). Окремі представники цих груп препаратів можуть короткотривало (дні-тижні) використовуватися з метою отримання снодійних, протитривожних, інших ефектів.

11. Правила особистого листування з лікарем в месенджерах та соціальних мережах

1. Критерії для звернення

Листування використовується тільки для:

- невідкладних ситуацій, що виникли на фоні лікування (з чітким описом симптомів);

- коротких запитань щодо підвищення, зменшення, скасування актуального лікування.

- Для всіх інших нетермінових питань рекомендуємо дочекатися повторної зустрічі або записатися на візит.

2. Час для комунікації з лікарем 

- З 9:00 до 18:00 в будні дні.
- Лікар відповідає протягом 24-48 годин, якщо це не критична ситуація.

3. Що не рекомендовано робити

- Вести тривалі розмови, намагатися отримати консультацію в месенджерах.
- Писати в неробочий час, якщо ситуація не є екстреною.
- Надсилати неструктуровані повідомлення, які ускладнюють розуміння проблеми.

4. Алгоритм у разі екстреної ситуації

У критичних випадках пацієнт зобов’язаний чітко вказати: 

- симптоми;
- їхню тривалість;
- зміни, що викликають занепокоєння.
Якщо лікар не відповідає протягом 30 хвилин (у робочий час), пацієнту рекомендовано звернутися до екстреної допомоги або викликати швидку.

5. Формат повідомлень

- Короткі, чіткі та структуровані повідомлення.

6. Оплата та межі

- В окремих ситуаціях ви можете домовитися з лікарем про оплачуване листування.
- Лікар має право завершити листування, якщо питання виходять за межі домовленостей.

7. Рекомендації для пацієнтів

- Завжди майте при собі екстрені контакти (швидка допомога, кризові служби).
- Враховуйте, що лікар має право на відпочинок і може бути недоступним у певні години й дні.